Теж погоджуся що спокійними мітингами нічого не доб'єшся. Та не впевнений що неспокійними вийде так гарно... Заробляємо, крутимося хто як може - хто "склонивши голову як бидло")(представте собі країну де немає робочих - всі начальники)), хто відносно незалежно.
Поки що можу жалітися на обставини в країні, на дорогах, біля влади, зовнішня політика... Не можу я дуже жалітися на особисте життя. А от якби я втратив все що маю, та не було ніякого просвіту - краще ніж запити чи в петлю, то засунув би в матню вибухівку та пішов би обійматися з привладними(останнє під враженням прочитаного про людей які через владу постраждали та... наробили дурниць).